http://stihi.ru/2009/05/07/5532
УВІЙДЕШ ХВИЛЕЮ, АЛЕ БУДЕ…, НЕПРИЄМНО!
Вибуховою хвилею і ядерним ударом,
Увійдеш ти в серце, пори, мою кров,
А заподієш лише муку й страждання,
Тупу, забиту колом біль що звуть Любов!
Вибуховою хвилею і ядерним ударом,
Увійдеш в серце вогнищем яскравим
І душу, волю, розум людини…, -
У мені любов розірвє рваним шматком
Мені не зібрати осколки, що скиглять,
Їхній жар не засліпить всесвіту морок,
Згорю я від любові як Джордано Брунно,
А ти минеш цю долю, моя Жанна Д,АРК!
Мені не зібрати шиплячі ошметки,
Червоні чи вогнем , чи то від крові..,
Я думаю.., - скоріше, ні те, ні це!,
Колір їх сорому тобою відкинутої Любові!
Мені не зібрати киплячі осколки,
Їхній жар не засліпить всесвітній морок,
Багаття із мною вже щосили палає..,
А ти урятувалася.., ти сама схотіла так!
Войдешь волной, но будет... , неприятно!
© Copyright: Ксенияангел, 2010
Свидетельство о публикации №110012707134
Свидетельство о публикации №110012707134
Рецензии