Катрiн
Маєм студентів із різних країн.
Є серед них і китайці й монголи,
З Куби дівчата та хлопці з Анголи.
Жив і у нас по-сусідству один
Стипендіат від музичної школи
З Африки родом якийсь бедуїн.
Звали Мик-Мик, або просто Микола.
Дув собі в глиняну дудку поволі.
Ми відривались послухать від кін
І від футболів, як гра нудно він,
Сидячи з дудкою тією долі
В Гальки-поштарки. І, звісно, що голий!
Бо, паразит же (нехай йому хрін!)
Не одягався по-людськи ніколи.
Тільки спідничка отак до колін.
Часу спливло вже відтоді доволі...
Нашій поштарці віддячила доля :
Галька не жадна, то й має взамін
Доцю гарненьку чорненьку Катрін.
Свидетельство о публикации №110012703138
Хоч і чорненька, та в маму вродлива.
Цікаво мені, а куди дівся він,
Студент-музикант Мик-Мик бедуїн?
Вірш сподобався, дякую.
Сергей Трохименко 13.03.2014 21:03 Заявить о нарушении
Олег Омелянчук 13.03.2014 21:47 Заявить о нарушении