Ще в артеріях поту раба,
Не питаючи дозволу, ти триваєш.
...Не рахуючи ран,
ніч скрипіла березою...
А думка не про того,
хто двері зсередини має -
Він же впустить тебе,
Покажи йому ніжку, поцілуй
корозовані холодом нігті.
Ще з вікна - у зеленій сутані -
Видно здалеку. Але не впізнаєш.
Чи береза так боляче
вміє шмагати,
Чи то кішка вилизує
червоні молочні пплями?
Можеш не придивлятись.
Твій справжній володар -
Давно не кольоровий.
2002
Гомоноктюрнус
© Copyright: Александр Васильевич Бойко, 2010
Свидетельство о публикации №110012702428
Свидетельство о публикации №110012702428
Рецензии