Рими
Не знаю, чи пірнеш зі мною ти
в глибини темні і холодні рим,
що наче тихий, незнайомий став,
де в рясці жовті, сонні квіти
корінням оплетуть тебе своїм,
щоб навіть дихать перестав.
Забувши вмить всі давні заповіти
свідомість тане, тане, наче дим,
а ти б один, замріяний, лежав,
словами тими мріяв володіти,
що падають із дзвоном золотим,
неначе дощ у бруд людських держав.
Тоді почнеш повільно розуміти:
світ повен тільки маренням пустим,
пустих ідей і непотрібних справ...
Ми, як птахи, яким вже не злетіти.
© Copyright: Олесь Птах, 2010
Свидетельство о публикации №110012605522
Свидетельство о публикации №110012605522
Рецензии
О, які чудові ясні! глибини.
А квіти - корінням - оплели?
А птахи - летять!
Котрі бажають.
І Вам - злетів.
Щиро
Надя Чорноморець 14.07.2011 11:56 • Заявить о нарушении
А квіти - корінням - оплели?
А птахи - летять!
Котрі бажають.
І Вам - злетів.
Щиро
Надя Чорноморець 14.07.2011 11:56 • Заявить о нарушении
Дякую, Надіє, хай Вам щастить завжди.
ЗІ: в мене є нові вірші на російській мові.
з повагою Олесь
Олесь Птах 14.07.2011 13:22 Заявить о нарушении
ЗІ: в мене є нові вірші на російській мові.
з повагою Олесь
Олесь Птах 14.07.2011 13:22 Заявить о нарушении
Зрозуміла, дякую.
Таки здається, що краще було б " , бажав словами..."
:)
Надя Чорноморець 15.07.2011 11:50 Заявить о нарушении
Таки здається, що краще було б " , бажав словами..."
:)
Надя Чорноморець 15.07.2011 11:50 Заявить о нарушении