Чернетка твору.
…Ми заснемо в одній,
А прокинемось – в іншій країні.
Там сія сіре сонце,
І сіра росте там трава.
Сіра райдуга нам
Сірий хвостик просуне в віконце,
І зі скронь кольори
Буде сіра вода нам змивать.
Ми зробили свій вибір -
Онуків сховать у в’язниці.
В бюлетенях спливла
Наша глибо схована суть.
І в державній тепер
Ополонці-сталевій зіниці
Воно плава, і сурми
Йому поклонятися звуть…
Проклянімо себе,
Бо самі ми зробили той вибір.
Хоч одні вибирали,
А інші стояли сторонь.
Ми у мутній воді
Золоту намагалися рибу
Наманити на запах
Нечисто-спітнілих долонь…
:-(
2010
Ми заснемо...
© Copyright: Александр Зубрий, 2010
Свидетельство о публикации №110012604854
Свидетельство о публикации №110012604854
Рецензии