Про вiйну

…В духовному полі іде боротьба,  тут теж люди ділять ресурси.
Й щоб легше було опиратися злу  - у  віршах прослухайте курси.

Тебе атакує незримий об’єкт, без розміру він і без маси.
Та слово жалюче - ознака того, що він – з особливої раси.

Твій гнів чи страждання – то їжа його (бо з темного вийшов народу).
Тож ница мета   – спричинити тобі морально-духовную шкоду.

Для цього він словом ужалить тебе, чи дасть негодящу оцінку.
Й зрадіє, як в серце поцілить твоє, а дужче – коли у печінку

Він трунок вжене, щоби довше попить твоїх негативних емоцій.
І перцем на рани ще буде трусить фальшиво підсунутих лоцій.

Отож, як в духовному полі суб’єкт поласувать хоче тобою,
Якії ж бо дії ти зможеш вчинить у тому незримім двобої?

Тікать, захищатись, здаватись в полон, у відповідь йти у атаку…
І в кожній з цих дій супротивник тебе чи в груди уколе, чи в с…спину.

І що ж бо робить? Як же вижить в бою, лиху пережити годину?!
А просто - зовсім не вступати в двобій, і злу не чіпати людину.

Вона ж розігналась, і спис у руках, і люто блищать її очі!
А ти відійди. Й пробіжить вона на …, і к бісу кудись загуркоче.

Як ти відійдеш, і не вступиш в двобій,- то точно його не програєш.
Чи ж варто в духовному битись за те, чого там на всіх вистачає?

Там світла і волі – встигай тільки пить! Наповнюй духовні сосуди!
До неба зростати і вільно ширять по світу осяйному всюди

В нім зможуть усі! Тож навіщо тобі свій час в боротьбі марнувати?
Роби своє діло й не слухай того, хто тягне тебе воювати…
:-)

2010