***

Я не міг всю ніч заснути,
За стіною мінотавр
Він ходив по хаті взутий
І кричав як чорний мавр

Діти дуже голосили,
Жіночка ревла.
Це Кіндрат не спав у хаті
Драв свого горла.

Новий рік минув як треба
Пляшечка була,
А тепер як закінчилась
В дім прийшла біда.

Може ревнощі були
Він би задавив,
Але жінка не хрипіла
І не був то гнів.

Та була вона як кішка
В очі йому лізла,
Як би тільки дотяглась
І в штанях відгризла.

Чую гроші не поділять.
Звідкіля скарби.
Він кричить уже неділю
Та не я як би .

Ти б не мала таку доньку
Та її любов,
Гроші мила на долоньку
Требує він знов.

Рівно рівно порловину
Каже бізнісмен,
Я її робив годину
Наче супермен.

А вона кричить своє,
Я її носила
Чотирьох мала дитина
Рік вже прокормила.

Стій мій милий неуходь-
Трет я пятьдесят.
Дам тоді тобі за двох
Пляшок сорок пять.

Вони ніч усю горлали,
Не могли збагнути
Що ці гроші  треба дітям
Усі повернути.


Я  б у цю хвилину рідні
Написав листа,
Що ти Юля мила тягнеш
Кішку за хвоста.

Надішли сусідям гроші
Ні за що – щоб жити,
Нашо бідних тих дітей
В ад такий плодити.

Мабуть маєш ти заводи
Дай людям платню.
Щоб кіндрат як треба гроші
Не зривав матню.

Слухай Юля відміни
Це великий гріх,
Бо Кіндрат уже на старті
Розмина горіх.