Короткі оповідки
...Страх – то кайдани ницості бажань,
Що оповили паросток нетлінний.
Позбутись страху зможеш неодмінно,
Коли до тліну переможеш жаль...
...Куди подіть за все життя нажите,
Коли бліда приходить із косою?
Прощайся з ним, як з ранньою росою,
Бо до савану лантух не пришити...
...Для чого ти отримав в руки владу?
Щоб збільшить табуни та до полону
Народ привести попри заборону?
Не в тім житті ти вибрав нагороду...
... Любов твоя незмірна до людини,
Що з дзеркала на тебе споглядає?
А квітки поруч, часом, там немає?
Нарциси буйно квітнуть в світі нині...
... Брехня і заздрість – дужі два крила,
На них людина до зірок злітає!
І, як орел, над іншими ширяє!
З свинячим рилом бачили орла?..
...Дивлюсь на двір – до сучки лізе пес...
А я у хаті віршики читаю,
І хоч один – нудьгою не страждаю!
Цікавий дуже той сучлітпроцес...
:-)
2010
Друзки дзеркала
© Copyright: Александр Зубрий, 2010
Свидетельство о публикации №110012504067
Свидетельство о публикации №110012504067
Рецензии