1.Загубилась без тебе доля
У пустелі жалю та льоду.
Ти моєї душі неволя,
Моє небо, моя негода.
Як піском крижаним в обличчя
Б’є болючій про щасті спогад.
Відчуваю,що ти покличеш
Теплий дощ у мої долоні.
Припев:
Та де ти!
Та де ти, небо дощове!
Бо сумую без тебе я ,
Мов без зливи суха земля.
Чекаю!
Чекаю небо дощове,
Та вже скільки ночей без сну
Я благаю прийти весну!
2. Я не вірив , що то в останнє
Кожна крапля мене любила,
Таким ніжним було прощання,
Але ти мене не простила.
І пішла за осіннім вітром,
За останнім теплом за обрій,
А у небі зимово- синім
Залишила снігів неспокій.
Та де ти, небо дощове...
© Copyright: Елена Радькова, 2010
Свидетельство о публикации №110012407747
Свидетельство о публикации №110012407747
Рецензии