Ти віриш, що я спіткнуся,
Товкаєш на край обриву,
Серце мені краєш,
Кажеш, його любила.
Кажеш, що хочеш краще,
Кажеш, що добре буде,
А сама серце крадеш,
Сунеш його в тяжкі муки.
Розбиваєш насильно,
Б'єш та лагідно гладиш,
Хочеш знов бути мила,
Хочеш допомагати.
Та твою допомогу- не прийму,
Бо не вірю.
Показуєш свій смуток,
Хочеш, щоб я не журилась.
Нащо все це ти робиш?
Невже так мене зневажаєш?
Хочеш щоб я втопилась,
Твоїм щастям поранивсь?
Хочеш щоб я зомліла,
Пішла від вас, від люди?
Хочеш моєї смерті,
Щоб гратися на людях?
Грайся, але не моїм серцем.
Мені тяжче за тебе,
В мене совісті мало,
В мене немає жалю,
В мене є стільки болю,
Що вам обом вистачає
До не
© Copyright: Алиса Вандерлис, 2010
Свидетельство о публикации №110012405880
Свидетельство о публикации №110012405880
Рецензии
Воно над нами грішними - володар....
Умолитвах звертаюся до Бога.
Нехай кохання - самий кращий дар,
О, Боже, вбережи мене від нього!
Тримайся, люба,
Татьяна Сохач 31.01.2010 15:37 • Заявить о нарушении
Умолитвах звертаюся до Бога.
Нехай кохання - самий кращий дар,
О, Боже, вбережи мене від нього!
Тримайся, люба,
Татьяна Сохач 31.01.2010 15:37 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.