Передмова:
Своїм вогнем спалила ти мої мрії,
Що стосувалися тільки тебе.
Відібрала в мене волю й надію
І залишила лише спогад про себе.
Ik.
У центрі міста, як в широкому полі
Серед натовпу тебе я зустрів.
За це як тільки міг я дякував долі
І кораблем по океану кохання плив.
Пр.
Колись у мене серце билось молодеє,
А потім змерзло без любові й тепла.
Та льод розтав, тепер лежу під землею,
Бо як і всі не можу жити без серця я.
IIk.
До мене чорний, наче смерть, поштовий голуб прилетів
Приніс сумного листа.
З цього листа я істину зрозумів:
Я може й твій, але ти не моя.
Льодяне серце
© Copyright: Михаил Гук, 2010
Свидетельство о публикации №110012400581
Свидетельство о публикации №110012400581
Рецензии