Кохання

Хотів би я із вуст твоїх почути,
Що значить слово це.
Але такої змоги я не маю,
Тому свої думки я в зміст його вкладаю.
Й бажаю я, що б ти почула це.

Кохання то велике почуття.
Кохання не придбати,
Й не продати,
Його лиш можна дарувати.
Кохання стерпить все,
І все простить.
Кохання ревнощів не знає,
І без пояснень довіряє.
Кохання спогади дарує,
І радість й щастя нам несе.

Але воно сліпе,
Мов кошеня мале.
Тому прозрій!
Кохання без страждання, не кохання.
Але страждання ті приємні.
Якщо ж кохання те життя тобі руйнує,
І тільки сум, щодня, тобі дарує.
То не кохання це,
Тягар ім'я цьому.
Позбудься каменя цього,
Не варто це того.
Бо варта ти найкращого.
Не забувай цього!

Ти маєш вроду й розум маєш.
Досягнеш ти всього,
Якщо сама цього ти побажаєш.
Тому ти серце мені краєш,
Коли ти маску суму одягаєш.
Тому бажаю я,
Щоб, посмішка, твоя, завжди була
На гарному, твоєму, личку.
Щоб міг я нею милуватись,
І, тихо дивуватись, красі твоїй.