Любов
Мов ніжний паросток
Пробилась з-під землі
І озирнулася навколо,
І посміхнулася мені
Й тобі…
Любов,
Спочатку так сором’язливо
Торкнулася сердець обох,
Що почувалися щасливо,
А потім вітром
Підхопила…
Любов.
У сонячнім промінні
Вона ховалася від нас.
Здавалося, що ще не час.
Але вона вже знала
Все за нас…
Любов.
Нектаром пригостила –
Солодко-ніжний його смак.
Слова нові вона відкрила:
Мене кохаєш?
Так, так, так…
Любов.
Мов паросток весняний
Пробилась з-під землі.
Став кожен день жаданий,
Як посміхнулася тобі
Й мені…
Свидетельство о публикации №110012007223