http://stihi.ru/2009/06/29/4402
ЕГОЇСТ – ЛЮБОВ – ЦЕ БОЖЕВІЛЛЯ, АЛЕ….
Цій дівчині,
Я присвячую вірші,
Вводить мене в спокусу,
Небагато вона.., і багато - у борги!
Їх віддаю з легким серцем,
Тому, що знаю я, -
Найкраща ця дівчина,
Найкраща..,- і Моя!
Люблю її тільки крапельку,
Я - егоїст.., ледве, зовсім небагато
Сподіваюся не здогадається, -
Закоханий у неї до жаху.., нестямно!
Приховую почуття - сумлиння,
І плювати мені на борги!,
Вона – є сама "правильність"..,-
Пари ль чи із нею ми?!
Егоїстичне моє Эго,
Не дозволяє відкрити,
Дівчиську тому всієї правди, -
Як сильно можу її я любити!
Вона зрозуміє.., - вона не дурна!,
Зрозуміє й оцінить.., тільки коли?!,
Не відаю.., - у Любові немає строку,
І давнини в неї нема.., - Добродії!
А ви прагнете, щоб так було?,
Уму - розуму бажаєте навчити?!,
Любов - це Божевілля..,
Але.., як же чудово є - Любити!!!
Эгоист - любовь - это безумие. но...
© Copyright: Ксенияангел, 2010
Свидетельство о публикации №110011904900
Свидетельство о публикации №110011904900
Рецензии