Срибна дума
Та й сіли на серце моє,
Що було, на крила забрали -
Так час з нами робить своє.
Багато хотілось зробити,
Та стрімко птахи ті летять,
Їх крилАми похилені віти
Вже серце не може спинАть.
Чую як пісню заводить
Знов соловей при лужкУ,
Хто ж думав, що пісня пробУдить
Із сріблом в нас думу тяжку.
17.01.2010 р.
Свидетельство о публикации №110011702637
Лия Ливанова 03.06.2011 14:20 Заявить о нарушении
Виктор Невирковец 23.06.2011 18:03 Заявить о нарушении