Що лишається...
Кілька гарних віршів, які він вже не буде читати.
І завісою дощ, що розмив світлі контури свята.
Кілька снів, що розквітли словами, і майже збулися.
І дороги весняні, що хрестом врізнобіч розійшлися.
Що лишається...
Просто життя. Телевізор, робота… буденність.
І терпке відчуття, що любов – це таки нездійсненність.
Що лишається?
Кавовий смак самоти.
І за шибкою дощ.
...Не іди...
Що лиша ться...
© Copyright: Ирина Павленок, 2010
Свидетельство о публикации №110011606158
Свидетельство о публикации №110011606158
Рецензии