усi сади та i облiтала...
Веремія, вертеп, сніговиця - як сон - остання,
ой радУйся, господаре, з тих, золотих доріг,
третє свято - щедрівка - копійка - чужий поріг,
і чуже - найрідніше на світі - моє кохання.
просто біла сторінка снігів - намалюй мене,
чи сюжет карколомний придумай - ти можеш, милий!-
про сніданок у травах (Мане), про моря (Моне),
...тільки іній у косах, і зимне лице сумне...
але - не -
- обережно неси! - і води не вилий
з того дзбанка - святе Водохреща, свята земля,
чи йорданська, чи наша, чи інша на синій кульці,
і зійдуться ті води.
і вернеться хтось здаля.
... і за вікнами -
дзеньке щедрівка про ту зозульку:
: усі сади та і облітала,
а в одному та і не бувала...
щедрий вечір,
добрий вечір,
добрим людям на здоров"я...
Свидетельство о публикации №110011504618
завжди дивуюся глибинним алюзіям, рідним, абсолютно автентичним образам,
і насолоджуюся, просто так, бо рядки оселяються у душі
і залишаються зі мною
мабуть, занадто сильна світла магія Твого таланту, Ганнусько
Василина Иванина 18.01.2013 23:31 Заявить о нарушении