Щастя

Для когось щастя – повний дім,
Де злагода панує в нім,
Де сміх дітей, тепло , турбота,
Куди не вскочить плач й турбота.

А може, щастя в тім гаю?
Там світ належить солов’ю.
Вечірні сутінки, любов,
Жага життя біжить у кров.

Та є те щастя і в зернині,
В хлібах, колоссі і донині.
Бо наша вдача нам від Бога!
Весь світ шанує  землероба!

І, безперечно, щастя в сонці:
Загляне в двері, у віконця,
З собою – дари золоті.
Не буть ніде більш темноті!

І в квітці щастя тій тендітній,
Що день несе в собі той літній.
Вона – цариця днів буденних,
Вона – в багатих і нужденних.

І є те щастя в вільним слові,
Що джерельцем бринить у мові.
Барвиста, ніжна, чарівна…
Манить усіх і скрізь вона!

О щастя, щастя!
Так мінливе:
Сьогодні - тут, а завтра – лине.
Та знаю я, що твій секрет
Не в кількості злотих монет!

Щасливим той лиш може бути,
Хто не трима себе у путах.
Бо кожна мить вже щастям є!
Ціни його, воно твоє!