***

Зірка України

Зійшла зоря на небі чистім…
Неговірка, ранкова…
                Блиском
Широкий світ весь затопила:
Безкраїй степ, гірські потоки,
Жнива ланів.  У різні боки
Щасливу вістку рознесла.
Ця вість!...               
                Життя вона влила
В давно загаслу вже надію
Синів і доньок України
На вільне, гідне майбуття
Своєї неньки. Вороття
В часи Руїни вже не буде.
Добробут, слава запанує
На вільних землях козаків
Не буть вже тут ганебних днів.
То наша зірка! Зірка волі!
То зірка праведної долі
Майбутніх наших довгих літ.
На нас чека високий зліт!
Не приховати шлях тернистий,
Що наша Мати урочисто
Свій рівний стан, незламну волю
Несла сама, не чувши болю,
Що свій й нерідний завдавав,
Жорстоко гідність їй ламав.

Та наша Ненька – диво дивне!
Мов панночка, роками лине
На крилах щирої любові
Своїх синів, що навіть в горі
Несли з завзяттям
В своїх руках мови багаття:
Шевченко, Пчілка і Франко,
Костенко, Мирний.
                Не легко
Було і їм. Та ненька наша
У долю вірила все кращу.
Ця мрія довго не згасала,
А лиш все більш і більш палала
У серці кожного. І ось
І нам зрадіти довелось
Їй – яскравій зірці України,
Що попри довгих днів зневіри
На небо все ж таки зійшла
І тверду впевненість внесла
В майбутнє наше.
                Вся Вкраїна
І мова люба, мелодійна –
Все в нас, усе в наших руках
І наш жовто-блакитний стяг!
Сини шикуйтесь в гідну лаву
На щастя, на добро, на славу.
Все буде в тебе, рідна Мамо!
Ім’я тобі - лиш Україна!
У ньому віра й любов щира
Лише до тебе.   
                Недаремно
Ти честь свою хранила ревно!

Зоря Украйни! Освіти!
Нам шлях тернистий до мети!