звук трамваю схожий на мої рингтони
(в мене в телефоні їх чи сто, чи вісім)
а ще моє серце має десь кордони
і своє у грудях офіційне місце
проковтнулась у мегаполіс
я - із тих, що здаються рідко,
моя швидкість комусь на користь -
ще з легенями, а вже рибка.
я не бачу світла до настання ночі -
ви всі - невидимки: ні з чим порівняти.
там, де не хвилює, просто ставлю "прочерк"
та не намагайтесь мене схвилювати
проковтнулась у мегаполіс
я - із тих, що здаються рідко,
моя швидкість комусь на користь -
ще з легенями, а вже рибка.
хай життя стікає чорною водою -
з ним не по дорозі - не наздоганяю.
якщо не зустрілись Магомет з горою,
хай ідуть на зустріч - якшо так чекають
проковтнулась у мегаполіс
я - із тих, що здаються рідко,
моя швидкість комусь на користь -
ще з легенями, а вже рибка.
Амфiбiя на укр. языке
© Copyright: Наталия Гаврилюк, 2010
Свидетельство о публикации №110011408530
Свидетельство о публикации №110011408530
Рецензии
Прекрасно передано состояние погружения в жизнь и ритм мегаполиса. Очень нравится это стихотворение.
И звучат слова, как заклинание:
"ще з легенями, а вже рибка"...
Григорий Драненко 01.10.2010 15:58 • Заявить о нарушении
И звучат слова, как заклинание:
"ще з легенями, а вже рибка"...
Григорий Драненко 01.10.2010 15:58 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.