Будень зажерливий нас не відклав про запас:
Гречка, яєшня, місіонерська позиція,
Посмішка, чесність - хоч на іконостас.
Люстру на кухню купити аби повіситись.
Зірку із неба, кредити на жигулі,
Все ми розділимо навпіл, схаваєм, стерпимо...
Як ми один без одного вічність жили?
Як ми ховались за спраглими душними серпнями?
Слина банальності змащує наші тіла,
Цвинтар душі, сировину глобальної вервиці.
Мати-дорога роздільною сповила.
ЖивЕмо, щоб стертися.
будень
© Copyright: Александра Очман, 2010
Свидетельство о публикации №110011407142
Свидетельство о публикации №110011407142
Рецензии