Заховай поцілунок у впадинку в мене на шиї…
Доторкнися вустами ледь чутно і час зупини.
Така мить... невловимо-тонка і подібна до мрії.
І так само непевна, як перше проміння весни...
Розгуби свої дотики – легкі, мов подих, по тілу...
Переплетення долі вустами читай по руці.
Світ довершеним стане від ніжно-земних перевтілень.
І від подиху твого, що в мене заснув на щоці...
08. 04. 2007
Перевт лення
© Copyright: Ирина Павленок, 2010
Свидетельство о публикации №110011406691
Свидетельство о публикации №110011406691
Рецензии