залишилось зовсім мало до осені
твої крила шукають тепла і затишку
я сиджу на підвіконні рахую хмари у
небі. Вітер розпатлав зачіску...
Вогник цигарки тремтливо блимає
хмари стануть теплою зливою
у обрії скоро загубимось зовсім ми
мало... так мало до осені...
каравелли літа підіймають вітрила
їх шляхи лежать далеко від зоряних
доріг, їх фарватери тонуть у морі і
блукають у всесвіті. Все дозволено
Руки тремтять і цигарка випала
хтось зовсім близько так важко дихає
шукають тепла твої стомлені крила
каравелли літа напинають вітрила
мало до осенi
© Copyright: Эмуляция Жизни, 2010
Свидетельство о публикации №110011303213
Свидетельство о публикации №110011303213
Рецензии
Справді ніжно, справді небуденно...Гарний текст!!!
Приєднуюся. Браво!!!
Svyatoslav Synyavsky 18.01.2010 14:09 • Заявить о нарушении
Приєднуюся. Браво!!!
Svyatoslav Synyavsky 18.01.2010 14:09 • Заявить о нарушении
А мені цей вірш розпатлав відчуття. Дуже пронизливо і дуже ніжно... Дякую Томаш.
Ирина Козленко 27.03.2012 13:52 Заявить о нарушении
Ирина Козленко 27.03.2012 13:52 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.