Чуєш, музика лине з шафи?
Це Бетховен і я не певен,
що скелет мій сьогодні в нормі.
Ніч минає. В моїй карафі
кров загиблих кавових зерен,
H2O і місяць у повній.
H2O і місяць у повній.
надто мало щоб вийти з тіла,
надто мало щоб стати іншим.
Тихо плине дірявий човен
і остання зірка зотліла,
на папері брехливих свідчень.
На папері брехливих свідчень
залишилось чиєсь минуле.
Я не певен чиє достоту.
Щось втекло, а я не помітив.
Вітром змін повіяло з вулиць.
Ранок слухав останню ноту.
Ранок слухав останню ноту,
посміхався в порожній карафі
перший промінь. Повільна кода.
Чуєш, музика лине з шафи?
Бетховен
© Copyright: Эмуляция Жизни, 2010
Свидетельство о публикации №110011303176
Свидетельство о публикации №110011303176
Рецензии
Дивно, що ніхто не відгукнувся. Вельми оригінальний вірш. Ці ланцюжки останніх рядків, що тягнуться під "Місячну сонату" до шафи, де, як відомо, завжди очікує чийсь скелет.
Любовь Либуркина 25.01.2010 19:10 • Заявить о нарушении
Любовь Либуркина 25.01.2010 19:10 • Заявить о нарушении
за цей вірш я був закиданий шапками на кількох форумах у укр та рос неті)
вельми вдячний за відгук, здебільшого "справжнім" поетам це не подобається, а недобитим апатажникам незрозуміле.
сенкс..
Эмуляция Жизни 25.01.2010 22:27 Заявить о нарушении
вельми вдячний за відгук, здебільшого "справжнім" поетам це не подобається, а недобитим апатажникам незрозуміле.
сенкс..
Эмуляция Жизни 25.01.2010 22:27 Заявить о нарушении