у лiсi почезлiй оленцi
так ненароко долею зурочить
щоб пержити це у видивах потоків
щоб пережити це у вкрадених зачаттях
яких не-не-не-на...
і ще, преживаємо у розп"яттях...
...там, по-за лугоньком та річенька тече!
колись хоча-би у очах озерних, колись, ти водонько ув океан,
увіллєш наше нездійсненно-вжухле море .... й не захлинешся
гіркотою
живиць од нашого подвою
од нашого
од....
"ятебезайняв"....
Свидетельство о публикации №110011303116