Карпатськi серпантини
Палітрою грали під сонцем.
Кохались там з хмарами гори,
Світились в закоханих очі.
Приспів:
І Карпати й полонини,
І Дніпро, ліси й поля.
Ненька рідна Україна,
Богом послана Земля.
Ти для мене, Україно,
Земна доленька моя!
Кружляли витки серпантину,
На небі сміялись веселки.
Немов в кольоровім сатині,
В полонинах цвіли едельвейси.
Тобі їх носив, моя люба...
Від щастя Карпати здригались.
Бо ж я і Господь тебе любим,
Як свідок, нам сонце сміялось.
Земний світ незвіданих таїнств,
Бентежив нам душі, і кров.
За хмарами, в небі кохались,
Відчували від Бога любов.
Свидетельство о публикации №110011208882