Не старайся
Я на хвильку, я піду.
Я ні словом не озвуся
Про свою стару біду.
Тут - сиділи, гомоніли
Тут - уперше цілував.
Там, на кухні, чайник білий
Аж до стелі парував.
Що було, того не буде.
Не розпитуйся чому.
Я слова твої облудні
Вже за правду не прийму.
Час – не лікар. Час – філософ.
Серед мудрості років
Побіліють твої коси
Серед вистуджених днів.
Побіліють мої коси…
Як зустрінемось тоді,
Серце пісню заголосить
Про обмани молоді.
Але я, зібравши силу
(в помсти сила є своя),
Прошепчу:
«Не вір, мій милий,
То не я була, не я»
Свидетельство о публикации №110011100767