Зламаний вiршик

Вечір. Палітра. Пусто...
Неба рілля свіжозорана…
Ніч. Тиша. І зорями
Гаптована темрява густо…

Ранок. Чекання. Спалах!
Сяйнуло сонячне жало…
День. Марево. Оживило
Сіна чарівний запах…

Вірші. Рими. Ритми.
Яскраві чуттєві образи…
Мелодія. Ноти. Паузи.
Моєї душі алгоритми…
 
Задумано. Прошено. Зроблено.
Бажання у слові втілено.
Прочитано… Чи ж розділено?
Дарма! Головне – що засіяно!

Кимось схвалено? Чи не схвалено?
Не пристало про те журитися!
Краще там росою вмиватися,
Де лиш в Нього правила питано…

2010


Рецензии