Ми всі однакові.На все Господня воля:
Куди піти,кому і що сказать.
Слова не відлітають - не квасоля,
Й не лущаться ,щоб з жмені висипать.
Усе у жменю, на долоні долі, -
Заснувши,не проспи своє життя.
По колу свято,якщо свято в колі,
Бо все мина,мов день,без вороття.
Із жит - жита, із будяків - будяк...
Хтось проголосить, хтось зітхне:"Нарешті".
Гірчить мораль,мов полиновий смак, -
Ми злі в обставинах(казав Сократ),
а врешті?
Ми всi однаковi
© Copyright: Надежда Кошель, 2010
Свидетельство о публикации №110010805684
Свидетельство о публикации №110010805684
Рецензии