Відпочила душа, вона знову сміється,
Треба мало, щоб ти відійшла,
Всього пару хвилин і туга йде із серця.
Ти так довго страждала, шукала рятунку,
А тепер ти віддала,
Що було на твоєму рахунку.
Ти забула усе, що так довго тобі допікало
І здається, знов щастя на крилах несе
І біди, й непокою не стало.
Боже милий, на все Твоя воля!
Ти вже знову злетіла...
Тобі знову всміхається доля.
1992р
Вiдпочила душа...
© Copyright: Катруся Степанка, 2010
Свидетельство о публикации №110010701071
Свидетельство о публикации №110010701071
Рецензии