О Д1ВО...
Провесно-весна і житами оспіване літо.
О ДІВО МАРІЄ,настала мінлива сльота:
Сльозою сльоза - наче гребля водою розмита.
І солоно-солоно сонцем запечено степ,
Й збігають кудись нетерплячі попечені ноги,
І вічна земля обертається,наче вертеп,
Щоб,може,прогнати,а,може,вернути дороги.
У серці відлуння: чи цокіт,вогонь,а чи спів...
І море завмерло,неначе несіяна нива.
О ДІВО МАРІЄ,ти бачиш усе і без слів,
Де замкнуте коло,де спека,де повінь,де злива.
Свидетельство о публикации №110010606971