Коли помирають метелики,
Їх душі вертаються зміями -
Такими ж по-літньому теплими,
На диво безкрило-цнотливими.
Цілують-кусають... Отрутою
Їх жал найдорожче упитися,
Лише б не здавалась забутою
Тінь крил, де спочити зупинишся.
Ні миті спочинку. Обплутаний
Звабливо-гарячими шкірами,
П’єш яд, непрощенний спокутою.
А крила... Нащо вони звірові?
2001
Метелики
© Copyright: Александр Васильевич Бойко, 2010
Свидетельство о публикации №110010603488
Свидетельство о публикации №110010603488
Рецензии
особливо перші рядки вражають...уявляєш собі трансформацію...фізично-духовну...
Татиана Комарова 09.03.2010 19:27 • Заявить о нарушении
Татиана Комарова 09.03.2010 19:27 • Заявить о нарушении
так, перші рядки - це ніби перший погляд.
дякую за зацікавленість))))
Александр Васильевич Бойко 10.03.2010 12:18 Заявить о нарушении
дякую за зацікавленість))))
Александр Васильевич Бойко 10.03.2010 12:18 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.