Дельфiни
який не отримав чичибабінську премію
Дельфіни виносять на береги
мертвих своїх матросів.
У кожного з них були вороги,
нестача спирту, брак папіросів.
Були, може, діти, батьки, жінки,
коханки, офшорні рахунки,
а мають лише похоронні вінки
і жодного крику рятунку.
А може б вони залишилися там,
аби не оці дельфіни.
Мали би дно незнане вітрам,
які всьому несуть зміни.
Я б приїздив до цієї води
раз на рік, не частіше.
Ходив би по гальці туди-сюди
і серцю було б тепліше.
І я казав би: «Матроси оті,
що там у морях на днові,
вони, повірте, усі святі,
до неба летіть готові.
Вони сховали свої гріхи
у довгі кишені віри.
Вдома без них сумують дахи –
течуть і течуть без міри.»
Та добрі оті дельфіни морів
вбивають мої промови.
Чинять не так, як я би хотів
знаходячи спільну з матросами мову.
06.01.10 р. Полтава
Свидетельство о публикации №110010603403
А не хотите опубликовать вот здесь?
http://community.livejournal.com/sv_zhadan/
Там, по-моему, свободная публикация.
Андрей Пустогаров 06.01.2010 13:50 Заявить о нарушении
Повзык Рома 06.01.2010 14:18 Заявить о нарушении