Доки він спить
Ти скинеш із себе простирадло
ранкового туману –
дихання птахів
на яких полюють мисливці
Вибігаєш у хащі
Шукаючи свіжих напоїв роси
Вбрання
що дарують хамелеони
Бо шлях довгий та небезпечний
Я пишу на собі
Страченими краплями джунглів
Що падали, коли тікала
І залишалися
Десь на моїх плечах
Ти казала, що мої плечі – серйозна опора
Для спільних ночей
Змії
Що надкушують промоклі серветки хмар
Вигризаючи найсмачніше
у рукави заповзають
і можливо, то не вода крапає з твоїх пальців
Доки він спить
Пригорни мене
Доки вiн спить... Валерий Волковский укр
© Copyright: Оксия Жмгоо, 2010
Свидетельство о публикации №110010507902
Свидетельство о публикации №110010507902
Рецензии