Така соби гумореска
І що ж в мене за хвороба? Хотів би я знати.
Баба каже, що старий. Я думаю- бреше!
Бо завидує мені- то ж язиком і чеше.
Сама трішечки молодша. Можливо, і гарніша.
Алн все ж не набагато за мене здоровіша.
(як на 8 поверх лізе- то як мертвий дише!)
Пенсія у нас- ОГО! Ще й робота стрьомна!
Через ніч за гроші спим. От такі ми скромні!
Є собачки там у нас, що з нами вартують.
Ми поїли, й на бік -спать, а вони все чують.
Їм постіль бабуся шиє, і за вухом чеше.
А як хто прийде провіряти-уся стая бреше.
Стали сон свій ми удвох собакам довіряти.
Ото ж, вони нас і чатують, не дають спіймати.
І біда не в тім, що ми за гроші ходим спати.
Перевіряючий вночі ходить наглядати.
А як злове нас колись, як хтось буде спати-
Не дамо собакам їсти- будуть винуваті!
А якщо нас виженуть- так будем вдома спати.
І з онуком в соснячку влітку засмагати!
Він у нас такий хлопчина- не то, що собаки,
якщо баба не дасть їсти- то не буде спати!
То він з дідом на човні на поплавок зире,
то на березі у баби тормозочок тире.
От так зараз ми й живем, а може й доживаєм.
Як то воно далі буде- того ніхто не знає.
Та не такі ми вже й старі! Якщо на те потреба-
то й онуків понянчимо, і зробим все, що треба!
А є у нас іще й синок, який живе далеко.
Щось не дарить нам онуків, як тая лелека.
А невістка каже-"Мамо!Нам забракло часу!
Поки прийде він з роботи- я лягаю спати!
Завести б помічника, так буде сварити.
А як вип*є пляшку пива- то може й набити!
Але ми вам обіцяєм- потерпіть, будь ласка!
Подаруєм вам онука, гарного, як казка!"
То й що ж? Будем далі жити, казку ту чекати.
Будуть ще у нас онуки, розумні, як мати.
Доньку маємо ми теж, ще і зятя маєм.
Пара сизих голубків!(тільки рідко до старих в гості залітають).
По машинці є у них, всі родичі знають.
І завжди ми раді їм, коли завітають!
І онучка у нас є. Вона дівка файна.
Хлопці бігають за нею. Думаєм, що гарні.
Як була вона маленька- рвалася на дачу.
А тепер їй тая дача- як на базарі здача.
Ось як вивчиться вона, потім вийде заміж,
то правнуків буде нам підкидати на ніч.
Ось іще забув сказати- вся рідня хай чує!
Буде джип у нас і дача- Яник подарує!
Я б іще щось розповів про сім*ю, про хату.
Але пізно вже.Мабуть, буду спочивати.
Як, сподобалося вам? Віршопльот я гарний?
То тепер чекатиму від вас... гонорару!))
Гонорари я люблю, бо то - живі гроші.
Я онукам щось куплю, буду їм хорошим.
По ночах тепер не спиться- буду щось крапати!
Баба їсти як не дасть- треба ж заробляти!
Написав я гумореску, як шкільну задачку.
А якби я мав ще й гумор- лазили б ви рачки.
От і все, закінчив я. Можете сміятись.
А кому недовподоби- геть з нашої хати!)))
Свидетельство о публикации №110010503272
Мария Марианна Смирнова 22.07.2010 16:04 Заявить о нарушении
Анатолий Подвалюк 27.07.2010 09:56 Заявить о нарушении