Я тебе не звала,
ти прийшов сам,
завітав так нежданно,так швидко,
так квітко, так увірвався в моє життя.
А я ж тебе такого не звала,
не прохала про прихід,
не хотіла бачити,
не хотіла я нічого....просто небо й сонце...
я не мріяла, не так я бачила прихід,
не твій, не знаю чий,
але не так...посвоєму...інакше...тепліше ...миліше...
але ти є...і як мені не складно буде, я житиму з тобою ,
з тобою, бо ти просто є, бо ми знаьомі...
і змінити вже не можу, та мабуть й не хочу...
просто буду жити... і не хай хохочуть...
а потім заплачуть, що не змогли так як я це все пережити...
смійтесь, смійтесь, хохочіть...та не плачте тільки....
та не плачте т льки
© Copyright: Сладкая Мята, 2009
Свидетельство о публикации №109123100666
Свидетельство о публикации №109123100666
Рецензии