в дкрий оч
зразу закриваєш...
а хто просив закрити,
якщо тільки допомогли відкрити...
і нащо їх закрила... не бачиш , що тепер ти маєш...
пізніше оклимаєш... та жаль, ні не тебе,
а іншого, який кохав, який серце віддав,
який собі тебе прибрав, але тебе нахально вкрали...
тихо, як миші забрали... жаль, що ти не розумієш,
чимось ти осліплена... жаль...
та значить так і треба,
так і треба, бо сама погодилась...
бо дозволила забрати,
бо пішла й не схаменулась....
Свидетельство о публикации №109123100654