Твої пальці бояться погладити хутро…
М’яким носом грайливо тикнуся я в чашу долонь,
Ти поводься природно, та чемно і мудро:
Не лякайся, коли язиком я торкнусь твоїх скронь.
Я по снігу лечу стрімголов, швидше вітру
І лиш місяць вихоплює з лісу фігуру і стать.
Я змішаю на небі зіркову палітру,
Біля тебе спинюся. Ну що ти? Не бійся. Погладь…
аудіоверсія: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164478
Тигр
© Copyright: Пётр Кравчина, 2009
Свидетельство о публикации №109123104081
Свидетельство о публикации №109123104081
Рецензии