Лист з Афганiстану

Лист з Афганістану.

   (присвячений брату Петру)

"... Пташечки співають,
„афганець” пролетів,
тут мені, як в раю...
Не хватає слів..."

Завмирає серце,
вчитуюсь в рядки:
"...Небо у віконці,
падають зірки..."

Лист прийшов від брата,
прямо із війни,
де у будні й свята -
кулі! – не зірки.
Не „афганець” легкий
пролетів над ним,
а несуть ракети -
смерть... пожарів дим.

"...Нічого робити,
вам пишу листи,
вспів вже загоріти,
а живеш як, ти?
Згадую матусю,
вас усіх... наш дім.
Передай, Катрусю,
мій привіт усім.

Не переживайте,
в мене добре все!
Словом – „не хворайте!"
Ну, і те... і се....

"...Пташечки співають,
„афганець” пролетів..."

Краплі сліз злітають...
В мене – нема слів.


("афганець" - брат називав легкий афганський вiтерець.
В Афганістані називається кара-буран, що означає «чорна буря».
Афганець - сухий, пекучий місцевий вітер, з пилом і піском. Дме від декількох діб до декількох тижнів. Ранньою весною зі зливами. Дуже агресивний.)