(Марині Анненковій з повагою і
вдячністю)
Вплітає ніч сріблясту згадку в сон.
А може в дійсність блискавка шугнула?
Чи знаєш, любий, що таке “полон”
Через роки? Все серденьком вiдчула.
Ти, наче вихор, увірвавсь в життя,
Шаленим подихом війнув на плечі.
Чи збожеволіла, коханий, я,
Піддавшись шалу нинішньої втечі?
Заходить сонце, в променях п”янких.
Розрад шукаю зболена душею,
І на сторінках білих та тонких
Зі слів складаю дивную камею.
Згадати все, забутись, як колись,
Піднятись в небо горлицею тихо.
І сколихне сльоза блакитну вись!
Кохання, сум і щастя світла крихта...
I щастя свiтла крихта...
© Copyright: Валентина Чайковская, 2009
Свидетельство о публикации №109123001586
Свидетельство о публикации №109123001586
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.