http://stihi.ru/2009/07/24/4102
Я ДІВЧИНІ СВОЄЇ ПИСАВ….
Я дівчині своєї писав вірші,
Вони струменіли тихо, безтурботно,
І в серце в мене від цих почуттів,
Народжувалася надія до Любові легко!
Я навіть написав один сонет,
Сподіваюся, що вона його оцінить,
Адже в щирість Великої Любові,
Як і я, вона так "нерозумно" вірить!
І, "у дурості" своєї ми з нею близькі,
І вірити ми прагнемо в мрії – не казки,
Нехай називають всі нас, - "Дурні!",
Не будемо ні по чиїй вказівці жити ми!
Я девушке своей писал...
© Copyright: Ксенияангел, 2009
Свидетельство о публикации №109122708396
Свидетельство о публикации №109122708396
Рецензии