Н1ч кохання
Вона була...Не мариться. Була...
Кохання ніч. Єдина. Неповторна.
Холодна розступилася імла
І засвітилась радість непритворна.
Вона була - як неймовірний сон.
Та він зійшов і вже не може бути
Нудьгує серце, взяте у полон
Твоїх очей. О, як же їх забути?!
Як загасить отой нестерпний щем,
Але ж до твого серця прикипіла
Душа моя, а щастя під дощем
Не проросло, а тільки лиш зомліло.
Хай буде так: у споминах, у сні,
Відлунням у ранковому стодзвонні.
Краплинкою в холодному вікні,
Чи подихом жагучим на долоні.
Свидетельство о публикации №109122408349
Щиро,
Надежда Кошель 14.02.2011 21:03 Заявить о нарушении
Валентина Осипенко 14.02.2011 22:06 Заявить о нарушении