Епістола весні розвезена між літер,
нанесена теплом неумолимих уст.
Вона не йде – летить, де я на подих – рвусь,
коли думки стають прозоріші за вітер,
бо у легені тиші проникає хруст.
На серці неземні, опалі поцілунки.
Так гаряче від них, аж падаю у сніг
і янгол ожива, із голови до ніг
опірений у біль, він покидає лунку –
тамгу мою. Епістолярний перебіг.
Так бачу я себе – запаленим в новинах,
рознесеним, припалим. Не смакував – ковтнув,
ці щирі сльози радості – Різдва Весну.
Так з іменем Отця, Святого Духа й Сина,
мов дрібку солі взявши, груди перетну.
23 Грудня 2009
Епiстола веснi
© Copyright: Юрий Лазирко, 2009
Свидетельство о публикации №109122400330
Свидетельство о публикации №109122400330
Рецензии
І барикади перетну,
і серце.
Тебе і себе перетну,
одімнусь, побреду
до Бога.
Елизавета Горбачевская 13.03.2010 17:19 • Заявить о нарушении
і серце.
Тебе і себе перетну,
одімнусь, побреду
до Бога.
Елизавета Горбачевская 13.03.2010 17:19 • Заявить о нарушении
А душа?
А душа через край
через серце
й туди ж...
Елизавета Горбачевская 14.03.2010 11:42 Заявить о нарушении
А душа через край
через серце
й туди ж...
Елизавета Горбачевская 14.03.2010 11:42 Заявить о нарушении