Лягушки
ЖАБИ
Я на озері сиджу,
На жаб дивлюся у далину.., -
Егозят туди - сюди..,
По прозорої гладі води, -
А Вода…, - це і є життя!
Не любити хотілося - тільки но смерті,
Дуже швидкої.., без зворотнього ходу,
Смерть – то і є продовження Життя,
Тієї якої, навскіс все іде!
Не любити хотілося - тільки ненавидіти,
Усима фібрами й "зябрами" душі,
А над озером трохи "гірчило" солодким.., -
Заходом Мрії несправдженої!
Не любити хотілося - тільки ненавидіти,
Кров й Любов сочилися із рук,
Адже зрадила так підло й жорстоко,
Та, хто звалася мною - "Улюблена" і "Друг"!
Так і кликав.., - і вони ж.., відгукувалися!,
До якогось часу – та пори,
Тільки в житті тому..,- де я був відомий,
Гроші були, слава й "понти"!
А потім пішли.., - "жаби у твань",
Расстворилися і "дружба" і "любов"..,
Ці суки зябрами в себе все вбрали!,
Як п'явки.., висмоктавши кров!
Свидетельство о публикации №109122301056