хмари збираються,
небом ім мариться ,
діти негоди,
та їм все прощаеться.
сонце закрите
вітром,як діти
в хованки граються
з щастя всміхаються.
люди зібралися,
з небом змагалися,
та все ім мариться
буря збираеться.
всі полякалися
і поховалися,
ми же стояли
дощу не боялися
люди казалися ,
люди лякалися
і попрощатися
з небом збиралися.
та ось розвидніло
лихо завиділо,
і утекло,так,
щоб навіть не видніло.
всяке трапляеться,
небо ж тримаеться
і нам з надією
сонцем всміхаеться.
ми ж хоч все знаемо,
сумніви маємо,
але дарма, бо ще
серце ми маємо.
Про хмари
© Copyright: Екссофистка, 2009
Свидетельство о публикации №109122208529
Свидетельство о публикации №109122208529
Рецензии