Сто тисяч літ,
Сто тисяч довгих років,
Сто тисяч снів -
Сто тисяч сивих зрад.
На відстані рабів,
Святенників, пророків,
На тлі землі в епохи барикад -
Юрба!
Косили душі, греблі, грати
На "струнко" під струною наготи.
Казали, що вже нікого карати -
Пілати розкрутили всі дроти.
Читаю ритм століття,
Рима віку
Така земна і зимна -
прожени!
Відлічуєм піщинки - варим ліки.
Свідомість не засвідчує вини.
Сто тисяч лiт
© Copyright: Надежда Кошель, 2009
Свидетельство о публикации №109122108576
Свидетельство о публикации №109122108576
Рецензии