Северский Донец

Донецький степ розкинувся до Дону,
Здавна тече по ньому Сіверський Донець,
Ще довго він нестиме живну воду.
Красивий,  наче він зібрався під вінець.

Водою живить він міста і села.
Бурхливо й тихо по ньому йде вода,
Кругом ліси, поля, пісків масиви,
Красу і щедрість Донець їм надає сповна.

Такої щедрості й краси у світі не багато,
Нам треба всім природу берегти.
Донець для нас, як для людини хата,
Нехай тече віками, буде так завжди.

Він свідок тих подій, що тут відбулися,
З прадавніх часів пам’ятає він усе.
І про татар, і з німцем як зійшлися,
Всю кривду й правду у собі несе.

Колись нащадкам зможе правду розказати
Про перемоги і поразки донецьких козаків.
Донець завжди хотів ту правду знати
І щоб нащадок наш цього хотів.

Нехай Донець з річками довго не міліють,
Без їх води життя в степу не буде.
Коли прозріють всі, тоді і зрозуміють,
Свої річки забруднювать не будуть!