Мені так легко це сказати –
Пустити лева поза ґрати
І рахувати на карати
Твою дорогоцінну кров.
Усе так легко – любий, милий,
У трепет душ тремтіння тіла
Перебрехати так уміло –
Ото і є, мовляв, любов.
Незайманість душі твоєї,
Цієї сніжної лілеї,
Задля злочинної ідеї
Палить в пекельному вогні?
Твоя поява рівна чуду.
За двох я вип’ю цю отруту.
Мій гріх, тому моя й покута.
Люблю. І слово буде – ні.
13.12.09.4.40
Мое слово
© Copyright: Леся Романчук, 2009
Свидетельство о публикации №109122005564
Свидетельство о публикации №109122005564
Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.