Вже білим снігом вкрилася земля,
Залишивши позаду літо, осінь,
На білому коні ввірвалася зима,
Принесла із собою неба просинь.
У вирій відлетіли журавлі,
Курличучи тужливо на прощання,
Душа моя, неначе уві сні,
Прощалась з відлітаючим коханням.
Сніжинки тихо падають з небес,
Кружляють і цілують мої очі
Неначе ти, але нема чудес,
Їм не вернути наші дні і ночі.
Розтанула сніжинка, по щоці
Скотилася гарячою сльозою,
Ні, ти не думай, я не плачу, ні,
Сніжинки - сльози ангелів зимою.
Сльози ангел1в
© Copyright: Ирина Форинная, 2009
Свидетельство о публикации №109121907953
Свидетельство о публикации №109121907953
Рецензии
Яскравий вірш, чудові образи...
З поповагою В.І.65
Иванов Владимир 65 25.03.2013 02:30 • Заявить о нарушении
З поповагою В.І.65
Иванов Владимир 65 25.03.2013 02:30 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 23 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.