Емоц я екран в

Спокійне життя пропливає між нами.
Ми віримо в те, що любов не розтане.
Ми віримо сліпо в кіношні сюжети,
Сухі мелодрами, у дружбу «кадетів».
Ми плачем над біллю німих персонажів:
«Вони же німі!» - ріки сліз епатажних.
Нам страшно дивитись на вбивства в екранах:
«Їх вбили! О, Боже!» - і жінка без тями.
Насправді, нам байдуже все і на всіх.
Але ж благородно жаліти німих?


Рецензии
последние две строчки ох как правдивы!
можешь, ты, солнце, коротко и точно выразить своё отношение к чему-либо!

Виктория Заблоцкая   05.01.2010 02:39     Заявить о нарушении
ооох, спасибо тебе, роднюлина))

Света Павлюкова   05.01.2010 19:56   Заявить о нарушении